ПОРИ́ВЧАСТИЙ (який діє, відбувається тощо швидко й нерівномірно, ривками), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙрідше,РВУЧКИ́Й, КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, РВІЙНИЙпоет.;УРИ́ВАНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (перев. про звуки, дихання). Поет зробив поривчастий рух, але вона спинила його, хитнувши головою (Леся Українка); Шуміли, відчуваючи весну, тополі, і щось радісне й животрепетне вчувалося в тому поривному гойданні безлистого гілля (І. Цюпа); Промовлена вона [фраза] була з таким щирим переконанням, з таким болем, з таким електризуючим поглядом, з таким тремтяче поривистим жестом, що після неї ми хвилини дві-три сиділи, як загіпнотизовані (Леся Українка); Бородатий змовк, рвучким рухом обтер спітніле чоло (Д. Бедзик); Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона (М. Коцюбинський); Твій крупний план - неспинена і рвійна Хурделиця краси, аж пломінь по кістках (М. Вінграновський); Вікном долітали ще здалека уривані тони музики (О. Кобилянська); Раби не чують, сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка). - Пор. 2. нерво́вий.

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.