-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив урече́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урече́влюймо
2 особа урече́влюй урече́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урече́влюватиму урече́влюватимемо, урече́влюватимем
2 особа урече́влюватимеш урече́влюватимете
3 особа урече́влюватиме урече́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урече́влюю урече́влюємо, урече́влюєм
2 особа урече́влюєш урече́влюєте
3 особа урече́влює урече́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урече́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урече́влював урече́влювали
жін. р. урече́влювала
сер. р. урече́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
урече́влюваний
Безособова форма
урече́влювано
Дієприслівник
урече́влювавши

Словник синонімів

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ[УТІ́ЛЮВАТИ], ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. - Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити[уті́лити], перетворити. Не досить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О. Довженко).