урегульовувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив урегульо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урегульо́вуймо
2 особа урегульо́вуй урегульо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урегульо́вуватиму урегульо́вуватимемо, урегульо́вуватимем
2 особа урегульо́вуватимеш урегульо́вуватимете
3 особа урегульо́вуватиме урегульо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урегульо́вую урегульо́вуємо, урегульо́вуєм
2 особа урегульо́вуєш урегульо́вуєте
3 особа урегульо́вує урегульо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урегульо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урегульо́вував урегульо́вували
жін. р. урегульо́вувала
сер. р. урегульо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урегульо́вувавши