ургентний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний урге́нтний урге́нтна урге́нтне урге́нтні
родовий урге́нтного урге́нтної урге́нтного урге́нтних
давальний урге́нтному урге́нтній урге́нтному урге́нтним
знахідний урге́нтний, урге́нтного урге́нтну урге́нтне урге́нтні, урге́нтних
орудний урге́нтним урге́нтною урге́нтним урге́нтними
місцевий на/в урге́нтному, урге́нтнім на/в урге́нтній на/в урге́нтному, урге́нтнім на/в урге́нтних