ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬдіал., ЗАПАДНЯ́діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬрозм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКИ́Т][БЕСКЕТ], У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКОрозм. (з крутими схилами, звичайно в горах). Обминали [татари] вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі та ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів (М. Коцюбинський); Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (І. Франко); От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич); Тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко); Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (І. Франко); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну й безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (О. Досвітній); - Можна сказати, що німак задрімав у сідлі й звалився в пропасть (Р. Андріяшик); Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко); Не встиг.. подумати, як змора взяла своє: і Павло неначе провалився в глибоке-преглибоке урвище (Є. Куртяк); [Принцеса:] Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка).

У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Ррідше,ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКЕ́Т], ОБВА́Лрідше,У́РВИСЬКОрозм.,О́БЛАЗдіал.,ОБІ́РВИЩЕдіал.; КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ (такий береговий схил). Правий берег був високий, з кам’яними урвищами (О. Донченко); Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич); - Одчепіться од моєї душі, бо, їй-богу, візьму та й плигну з оцієї кручі в море, - крикнула завзято Марія Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); Юрій рішучий і симпатичний хлопець. Веде нас у гори просто по крутизні! (Т. Масенко); Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні); Акація..набула важливого стратегічного значенняу боротьбі з ерозією ґрунтів, у закріпленні ярів і крутосхилів (з журналу); Дачна місцевість. Золотий крутояр над зеленим від ряски ставком (І. Муратов); Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Т. Шевченко); - І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок); Тихозоров знайшов похиле узгір’я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом (О. Донченко); Діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів (Є. Гуцало); Облаз - гола скеля (І. Франко); Оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).