урвати 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | урва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урві́мо, урві́м | |
| 2 особа | урви́ | урві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урву́ | урвемо́, урве́м |
| 2 особа | урве́ш | урвете́ |
| 3 особа | урве́ | урву́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урва́в | урва́ли |
| жін.р. | урва́ла | |
| сер.р. | урва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| у́рваний | ||
| Безособова форма | ||
| у́рвано | ||
| Дієприслівник | ||
| урва́вши | ||