-1-
прикметник
(болючий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ура́зли́вий ура́зли́ва ура́зли́ве ура́зли́ві
родовий ура́зли́вого ура́зли́вої ура́зли́вого ура́зли́вих
давальний ура́зли́вому ура́зли́вій ура́зли́вому ура́зли́вим
знахідний ура́зли́вий, ура́зли́вого ура́зли́ву ура́зли́ве ура́зли́ві, ура́зли́вих
орудний ура́зли́вим ура́зли́вою ура́зли́вим ура́зли́вими
місцевий на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім на/в ура́зли́вій на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім на/в ура́зли́вих

Словник синонімів

СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. - значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., УРА́ЗЛИВИЙ[ВРА́ЗЛИВИЙ]підсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЖАХЛИ́ВИЙпідсил., ЖАХНИ́Йпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТРАХІТЛИВИЙрозм., СТРАХІ́ТНИЙрозм.Сильний сухий тріск.. розірвав тишу ночі (Ю. Смолич); Серед ночі я прокинувся від несамовитого гусячого крику (І. Багмут); Її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті (Панас Мирний); З кожного двора здіймався жахливий крик смерті (М. Коцюбинський); На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський); Почувся.. страхітливий вибух (Ю. Збанацький).
УРА́ЗЛИ́ВИЙ[ВРА́ЗЛИ́ВИЙ] (дуже відчутний; який легко відчуває подразнення, біль і т. ін.), БОЛЮ́ЧИЙ. Рана була неглибока, але вразлива, під самою лопаткою (В. Кучер); Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його немов болючий зуб (М. Коцюбинський).
УРА́ЗЛИ́ВИЙ (мало, погано захищений), СЛАБКИ́Й. Наші підрозділи зуміли цілком несподівано з’явитися на уразливих флангах німців і навіть у їх тилу (І. Ле).
-2-
прикметник
(чутливий, сприйнятливий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ура́зли́вий ура́зли́ва ура́зли́ве ура́зли́ві
родовий ура́зли́вого ура́зли́вої ура́зли́вого ура́зли́вих
давальний ура́зли́вому ура́зли́вій ура́зли́вому ура́зли́вим
знахідний ура́зли́вий, ура́зли́вого ура́зли́ву ура́зли́ве ура́зли́ві, ура́зли́вих
орудний ура́зли́вим ура́зли́вою ура́зли́вим ура́зли́вими
місцевий на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім на/в ура́зли́вій на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім на/в ура́зли́вих

Словник синонімів

СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. - значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., УРА́ЗЛИВИЙ[ВРА́ЗЛИВИЙ]підсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЖАХЛИ́ВИЙпідсил., ЖАХНИ́Йпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТРАХІТЛИВИЙрозм., СТРАХІ́ТНИЙрозм.Сильний сухий тріск.. розірвав тишу ночі (Ю. Смолич); Серед ночі я прокинувся від несамовитого гусячого крику (І. Багмут); Її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті (Панас Мирний); З кожного двора здіймався жахливий крик смерті (М. Коцюбинський); На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський); Почувся.. страхітливий вибух (Ю. Збанацький).
УРА́ЗЛИ́ВИЙ[ВРА́ЗЛИ́ВИЙ] (дуже відчутний; який легко відчуває подразнення, біль і т. ін.), БОЛЮ́ЧИЙ. Рана була неглибока, але вразлива, під самою лопаткою (В. Кучер); Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його немов болючий зуб (М. Коцюбинський).
УРА́ЗЛИ́ВИЙ (мало, погано захищений), СЛАБКИ́Й. Наші підрозділи зуміли цілком несподівано з’явитися на уразливих флангах німців і навіть у їх тилу (І. Ле).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ура́зли́вий ура́зли́ва ура́зли́ве ура́зли́ві
родовий ура́зли́вого ура́зли́вої ура́зли́вого ура́зли́вих
давальний ура́зли́вому ура́зли́вій ура́зли́вому ура́зли́вим
знахідний ура́зли́вий, ура́зли́вого ура́зли́ву ура́зли́ве ура́зли́ві, ура́зли́вих
орудний ура́зли́вим ура́зли́вою ура́зли́вим ура́зли́вими
місцевий на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім на/в ура́зли́вій на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім на/в ура́зли́вих

Словник синонімів

ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ] (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м’якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).
ОБРА́ЗЛИВИЙ (який завдає образи, який виражає або містить у собі образу), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ], ПРИ́КРИЙ, КРИ́ВДНИЙ, ОБИ́ДНИЙрідше, ОБИ́ДЛИВИЙрідше.Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Л. Дмитерко); Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (прислів’я); Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Ю. Шовкопляс); - Від тебе я можу вислухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак). - Пор. 1. дошку́льний.
ОБРА́ЗЛИВИЙ (який легко ображається), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ], НЕДОТО́РКАНИЙ, ОБИ́ДЛИВИЙрідше.Довбня зиркнув на неї. - Ти, бачу, й досі сердишся?Я не знав, що ти така образлива (Панас Мирний); Сьогодні всі були якісь особливо вразливі і ображалися на кожному кроці (О. Гончар); Надто за останній час через цю дитину вона стала така дражлива, недоторкана і дуже змарніла (Б. Грінченко); Мати обидливу вдачу.