ураза 3 значень

-1-
іменник жіночого роду
(рана) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ура́за ура́зи
родовий ура́зи ура́з
давальний ура́зі ура́зам
знахідний ура́зу ура́зи
орудний ура́зою ура́зами
місцевий на/в ура́зі на/в ура́зах
кличний ура́зо* ура́зи*

Словник синонімів

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГАрозм., ОБИ́ДАрозм., ВРА́ЗА[УРА́ЗА]заст.,ШВА́БАзаст.; АФРО́НТзаст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); [Мартіан:] Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); [Їжак:] Прощавай, Лисичко-сестричко!Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).
РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА[ВРА́ЗА]заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Тулуб); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко); Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові і з горем пополам доповз до хати (Григорій Тютюнник); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (М. Руденко); І вквітчався труп не маком, - порубом рицарським (Словник Б. Грінченка).
-2-
іменник жіночого роду
(образа)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ура́за ура́зи
родовий ура́зи ура́з
давальний ура́зі ура́зам
знахідний ура́зу ура́зи
орудний ура́зою ура́зами
місцевий на/в ура́зі на/в ура́зах
кличний ура́зо* ура́зи*

Словник синонімів

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГАрозм., ОБИ́ДАрозм., ВРА́ЗА[УРА́ЗА]заст.,ШВА́БАзаст.; АФРО́НТзаст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); [Мартіан:] Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); [Їжак:] Прощавай, Лисичко-сестричко!Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).
РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА[ВРА́ЗА]заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Тулуб); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко); Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові і з горем пополам доповз до хати (Григорій Тютюнник); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (М. Руденко); І вквітчався труп не маком, - порубом рицарським (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ура́за ура́зи
родовий ура́зи ура́з
давальний ура́зі ура́зам
знахідний ура́зу ура́зи
орудний ура́зою ура́зами
місцевий на/в ура́зі на/в ура́зах
кличний ура́зо* ура́зи*
-3-
іменник жіночого роду
(мусульманське свято)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ура́за ура́зи
родовий ура́зи ура́з
давальний ура́зі ура́зам
знахідний ура́зу ура́зи
орудний ура́зою ура́зами
місцевий на/в ура́зі на/в ура́зах
кличний ура́зо* ура́зи*

Словник синонімів

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГАрозм., ОБИ́ДАрозм., ВРА́ЗА[УРА́ЗА]заст.,ШВА́БАзаст.; АФРО́НТзаст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); [Мартіан:] Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); [Їжак:] Прощавай, Лисичко-сестричко!Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).
РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА[ВРА́ЗА]заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Тулуб); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко); Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові і з горем пополам доповз до хати (Григорій Тютюнник); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (М. Руденко); І вквітчався труп не маком, - порубом рицарським (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ура́за ура́зи
родовий ура́зи ура́з
давальний ура́зі ура́зам
знахідний ура́зу ура́зи
орудний ура́зою ура́зами
місцевий на/в ура́зі на/в ура́зах
кличний ура́зо* ура́зи*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ураза́  
родовий урази́  
давальний уразі́  
знахідний уразу́  
орудний уразо́ю  
місцевий на/в уразі́  
кличний уразо́*