уражуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ура́жуватися, ура́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ура́жуймося, ура́жуймось | |
| 2 особа | ура́жуйся, ура́жуйсь | ура́жуйтеся, ура́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́жуватимуся, ура́жуватимусь | ура́жуватимемося, ура́жуватимемось, ура́жуватимемся |
| 2 особа | ура́жуватимешся | ура́жуватиметеся, ура́жуватиметесь |
| 3 особа | ура́жуватиметься | ура́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́жуюся, ура́жуюсь | ура́жуємося, ура́жуємось, ура́жуємся |
| 2 особа | ура́жуєшся | ура́жуєтеся, ура́жуєтесь |
| 3 особа | ура́жується | ура́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ура́жувався, ура́жувавсь | ура́жувалися, ура́жувались |
| жін. р. | ура́жувалася, ура́жувалась | |
| сер. р. | ура́жувалося, ура́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́жувавшись | ||