уражувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ура́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ура́жуймо | |
| 2 особа | ура́жуй | ура́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́жуватиму | ура́жуватимемо, ура́жуватимем |
| 2 особа | ура́жуватимеш | ура́жуватимете |
| 3 особа | ура́жуватиме | ура́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́жую | ура́жуємо, ура́жуєм |
| 2 особа | ура́жуєш | ура́жуєте |
| 3 особа | ура́жує | ура́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ура́жував | ура́жували |
| жін. р. | ура́жувала | |
| сер. р. | ура́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́жувавши | ||