-1-
дієслово доконаного виду
(зрадіти) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ура́дуватися, ура́дуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ура́дуймося, ура́дуймось
2 особа ура́дуйся, ура́дуйсь ура́дуйтеся, ура́дуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ура́дуюся, ура́дуюсь ура́дуємося, ура́дуємось, ура́дуємся
2 особа ура́дуєшся ура́дуєтеся, ура́дуєтесь
3 особа ура́дується ура́дуються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ура́дувався, ура́дувавсь ура́дувалися, ура́дувались
жін.р. ура́дувалася, ура́дувалась
сер.р. ура́дувалося, ура́дувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ура́дувавшись

Словник синонімів

РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ[ВТІША́ТИСЯ], ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). - Док.: зраді́ти, зра́дуватисярозм.ура́дуватися[вра́дуватися]діал.уті́шитися[вті́шитися], сті́шитисярозм.Вставало сонце з-за гори, Раділи люде встаючи (Т. Шевченко); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більш року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались та втішались... (М. Кропивницький); [Химка:] Буде бабуся утішатися та доглядати онуків (Панас Мирний); Катруся тішилася своїм новим убранням (Н. Кобринська); Коли та дурниця забавляє вас, тішить, то чом же й не потішитись нею? (Панас Мирний); Віктор торжествував. Він відчував, що у нього наче виростають крила, - так радісно, сонячно було на душі (П. Автомонов); Михайло Щерба тріумфує в душі. Він, здається, добре зіграв свою роль (Д. Бедзик). - Пор. весели́тися.