урадувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ура́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ура́дуймо | |
| 2 особа | ура́дуй | ура́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ура́дую | ура́дуємо, ура́дуєм |
| 2 особа | ура́дуєш | ура́дуєте |
| 3 особа | ура́дує | ура́дують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ура́дував | ура́дували |
| жін.р. | ура́дувала | |
| сер.р. | ура́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ура́дуваний | ||
| Безособова форма | ||
| ура́дувано | ||
| Дієприслівник | ||
| ура́дувавши | ||