урадувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ура́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ура́дуймо
2 особа ура́дуй ура́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ура́дую ура́дуємо, ура́дуєм
2 особа ура́дуєш ура́дуєте
3 особа ура́дує ура́дують
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ура́дував ура́дували
жін.р. ура́дувала
сер.р. ура́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ура́дуваний
Безособова форма
ура́дувано
Дієприслівник
ура́дувавши