урадувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | ура́дувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ура́дуймо | |
2 особа | ура́дуй | ура́дуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ура́дую | ура́дуємо, ура́дуєм |
2 особа | ура́дуєш | ура́дуєте |
3 особа | ура́дує | ура́дують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ура́дував | ура́дували |
жін.р. | ура́дувала | |
сер.р. | ура́дувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ура́дуваний | ||
Безособова форма | ||
ура́дувано | ||
Дієприслівник | ||
ура́дувавши |