урадуваний 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ура́дуваний ура́дувана ура́дуване ура́дувані
родовий ура́дуваного ура́дуваної ура́дуваного ура́дуваних
давальний ура́дуваному ура́дуваній ура́дуваному ура́дуваним
знахідний ура́дуваний, ура́дуваного ура́дувану ура́дуване ура́дувані, ура́дуваних
орудний ура́дуваним ура́дуваною ура́дуваним ура́дуваними
місцевий на/в ура́дуваному, ура́дуванім на/в ура́дуваній на/в ура́дуваному, ура́дуванім на/в ура́дуваних