-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ура́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ура́дьмо
2 особа ура́дь ура́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ура́джу ура́димо, ура́дим
2 особа ура́диш ура́дите
3 особа ура́дить ура́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ура́див ура́дили
жін.р. ура́дила
сер.р. ура́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ура́джений
Безособова форма
ура́джено
Дієприслівник
ура́дивши

Словник синонімів

ДОМО́ВИТИСЯз ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ[ВМО́ВИТИСЯ], ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИкого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯрідше, ЗЛА́ДИТИСЯрозм., ПОЛАДНА́ТИСЯрозм., ПОГО́ДИТИщо, розм., НАМО́ВИТИСЯрозм., УРА́ДИТИ[ВРА́ДИТИ]з ким, кого, розм., УРА́ДИТИСЯ[ВРА́ДИТИСЯ]розм., ЗРА́ДИТИСЯрозм., ЗБАЛА́КАТИСЯрозм., ПОЄДНА́ТИСЯзаст., ПОЄДНА́ТИкого, заст., ПОРАХУВА́ТИСЯдіал., НАРА́ДИТИСЯдіал., ПРИГОВОРИ́ТИкого, діал.; ЗІЙТИ́СЯучому, начому (досягти взаємодомовленості). - Недок.: домовля́тися, умовля́тися[вмовля́тися], змовля́тися, домовля́ти, догово́рюватися[договоря́тися], згово́рюватися, пого́джуватися, зго́джуватися, пого́джувати, намовля́тися, єдна́ти, нара́джуватися, схо́дитися. - Якось за чаркою змовилися мої старі з насмішкуватими Сердюками породичатися. Слово за словом, і навіть за придане домовились (М. Стельмах); - Ми з Тайжаном умовилися на завтра їхати в міжгір’я по беркутів (З. Тулуб); - Мамі земля спати не дає. Побігли коня домовляти на весну (О. Гончар); - Ми поставлені в такі непримиренні позиції, при яких взагалі неможливо договоритися (І. Багряний); - Треба наймити маляра, аби вималював порядно. Отже, ..я знайду маляра, зговорюся... (Г. Хоткевич); Вже якось з кондуктором погодимось, -- знайдемо нелегальні способи, поїдемо і без білета (А. Кримський); Найма [чоловік] робітників ліс рубати. Згодились з ним брати за невеличку плату, бо самі шукали тієї роботи (О. Стороженко); Христя тієї гадки: не слід поспішати, - як зладяться, як змовляться всі дівчата, тоді треба бастувати (К. Гордієнко); [Герцик:] Замкнути друзяку, а доки проспиться, треба поладнатись з полковником (М. Кропивницький); - Ти пропонуєш заарештувати Басову. - Так, я прийшов це погодити (В. Собко); - Намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати (П. Куліш); Порадились, порадились і урадили послухати пана. Що то дурні! (І. Франко); Був один ксьондз і дяк; але що були дуже убогі, не мали на утримання свого життя і урадилися, щоби якесь чудо сотворити (збірник "Україна сміється"); Зрадились, щоб піти до попа (Словник Б. Грінченка); Постановили скликати сход, були із Ліщинівки посланці - збалакались, що сход відбудеться (А. Головко); Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! (Я. Щоголів); Не так страшно женитися, як попа єднати (прислів’я); Вони, ще збираючись на пастівник, порахувалися одну [тараньку] з’їсти у обід, другу за полуднем (Панас Мирний); Всі співали так, немов зарані нарадились когось передражнювати (С. Васильченко); - Молодим дуже приговорив я тебе служити в мене і обіщався, коли будеш мені вірою і чесно служити, не зоставити тебе і наградити (Г. Квітка-Основ’яненко); - Як у ціні зійдемось, то й купимо [хату] (М. Зарудний).
УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИзаст. - Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́джувати, пригово́рювати. Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце (А. Головко).