БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку - зі снігом), БОРВІ́Йпоет., ХУРТОВИ́НАрозм., ВІТРЯНИ́ЦЯдіал.,ЧВА́РАдіал.; БУРЕВІ́Й (сильна буря); ШТОРМ (сильна буря на морі і взагалі у великих водоймах); УРАГА́Н, ОРКА́Нзаст. (сильна руйнівна буря - звичайно на морі, в степу); ЦИКЛО́Нрозм. (сильна буря, що супроводжується ураганним вітром, - звичайно на морі, в степу). Буря йшла зі сходу. Сніжна хуртовина розгулялася по всьому, здавалось, світу (О. Довженко); Тільки й стрічалися нам, земляки наші, білі берези, Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок); Буває так, що валять дуб скажені буревії (М. Шеремет); Моря не видко було через туман. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Яновський); Володі хотілось вискочити на палубу, підставити ураганові розхристані груди і вести "Сибіряк" назустріч грізним хвилям і нічному шторму (О. Донченко); Добре, що тебе не застав на морі циклон оцей, а то я й не знаю, що б се було (Леся Українка). - Пор. 1. гроза́, 1. завірю́ха.

БУ́РЯ (бурхливі події, що відбуваються в суспільстві), ГРОЗА́перев. мн., УРАГА́Н, ШКВАЛ, БУРЕВІ́Йпоет.; ЗАВІРЮ́ХАрозм., поет., ХУРТОВИ́НАрозм., поет. (події, що викликають глибокі суспільні потрясіння). В суспільстві їм [юним] жить, а не в стінах. Вони по своїх по країнах ще стрінуть і бурю, і шквал, - хай будуть тверді, як метал! (П. Тичина); Поклич, моя пісне, крізь років туман ті грози, ті бурі, ті хмари, коли політграмоти вчили селян кати шомполами й пожаром (В. Сосюра); Немов гіркий дим від далеких згарищ, полишених ураганом війни, дійшов сюди, під вікно будинку (Н. Рибак); Почуття моє знане солдатам, Що пройшли той страшний буревій (М. Гірник); Кипіла революційна завірюха (С. Васильченко); Ми думали собі: чи всі живі після такої несамовитої світової хуртовини [війни], що вогненним ураганом чотири роки поливала й скородила світ... (Т. Масенко).

БУ́РЯ (чого - надзвичайно сильний вияв чого-небудь), УРАГА́Нпідсил.,ШКВАЛпідсил., ШТОРМпідсил. розм., поет.До Старицького підбіг якийсь поліцейський "чин" і став на нього гримати, але буря оплесків не стихала (І. Драч); [Ольга:] Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких (О. Корнійчук); Як завжди в таких випадках, механік вигадав собі діло і зник, ..і весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля (О. Гончар).

I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Ярозм.,ШУ́РА-БУ́РА[ШУ́РЯ-БУ́РЯ]розм.,КРУ́ТЕНЬдіал.Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О. Гуреїв); Похилились квітки, Посумніли.. Шуря-буря пройшла - Вони знов піднялись (І. Франко); Позирав [Левченко].. на всі дороги, над якими летіла хурделиця. - Не видать і не чуть ані пари. Тільки крутень крутить (І. Микитенко). - Пор. I. урага́н.