упізнаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упі́знаний упі́знана упі́знане упі́знані
родовий упі́знаного упі́знаної упі́знаного упі́знаних
давальний упі́знаному упі́знаній упі́знаному упі́знаним
знахідний упі́знаний, упі́знаного упі́знану упі́знане упі́знані, упі́знаних
орудний упі́знаним упі́знаною упі́знаним упі́знаними
місцевий на/в упі́знаному, упі́знанім на/в упі́знаній на/в упі́знаному, упі́знанім на/в упі́знаних