-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упу́рхувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упу́рхуймо
2 особа упу́рхуй упу́рхуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упу́рхуватиму упу́рхуватимемо, упу́рхуватимем
2 особа упу́рхуватимеш упу́рхуватимете
3 особа упу́рхуватиме упу́рхуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упу́рхую упу́рхуємо, упу́рхуєм
2 особа упу́рхуєш упу́рхуєте
3 особа упу́рхує упу́рхують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упу́рхуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упу́рхував упу́рхували
жін. р. упу́рхувала
сер. р. упу́рхувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упу́рхувавши

Словник синонімів

ВЛІТА́ТИ[УЛІТА́ТИ] (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ[УПУ́РХУВАТИ] (про птахів). - Док.: влеті́ти[улеті́ти], залеті́ти, впу́рхнути[упу́рхнути]. Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Донченко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел (М. Рильський); До кімнати разом з повітрям залетіла бджілка (П. Кочура); Зайшов у кімнату гурт дівчат, зовсім юних, - наче зграйка солов’їв впурхнула (з газети).