-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упріва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упріва́ймо
2 особа упріва́й упріва́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упріва́тиму упріва́тимемо, упріва́тимем
2 особа упріва́тимеш упріва́тимете
3 особа упріва́тиме упріва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упріва́ю упріва́ємо, упріва́єм
2 особа упріва́єш упріва́єте
3 особа упріва́є упріва́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упріва́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упріва́в упріва́ли
жін. р. упріва́ла
сер. р. упріва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упріва́вши

Словник синонімів

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу - набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ[ВКИПА́ТИ], МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). - Док.: звари́тися, укипі́ти[вкипі́ти], упрі́ти[впрі́ти]. У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні - і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).
ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПРІ́ТИрозм.,УПА́РЮВАТИСЯ[ВПА́РЮВАТИСЯ]розм.,ЗОПРІВА́ТИрозм. - Док.: употі́ти[впоті́ти], споті́ти, спітні́ти, пропоті́ти, змокрі́ти, упрі́ти[впрі́ти], упа́ритися[впа́ритися], зопрі́ти[зіпрі́ти]. Вулкан потіє і трудиться, Всіх лає, б’є, пужа, яриться, К роботі приганя майстрів (І. Котляревський); В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички, але пригортав Олену міцно (Ірина Вільде); - Скоро ти пропотієш, а там, дивись, і стане легше... (Вас. Шевчук); По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (К. Гордієнко); Саїд згадав Кампир-Рават і тих же дехканів, що, впріваючи, відкочували вагонетки або кайлували скелю (І. Ле); Петро мовчав та тільки прів і червонівся (Лесь Мартович); - Геть чисто впарився, сину, - жалівся він Цигулі. - Коли ж мало не всю худобу звели. Давайте на підмогу (А. Головко); Зопрівши від натуги, він протиснувся, нарешті, всередину, але.. побачити нічого не міг: спереду стояла глуха стіна широких спин (П. Панч).
РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИрозм. (під тривалою дією великого тепла). - Док.: розвари́тися, розкипі́тися, розкипі́ти, упрі́ти[впрі́ти], розімлі́ти, умлі́ти. І хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар); Розкипається горох (С. Руданський); - А пшінце розкипіло та й добреньке (Григорій Тютюнник); Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Панас Мирний); Риба геть розімліла - не розбереш, де хвіст, де голова (Ю. Збанацький); В печі вже напалено і борщ умліває, обгорнутий попелом (Є. Гуцало).