упрягти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упрягти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упряжі́мо, упряжі́м
2 особа упряжи́ упряжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упряжу́ упряжемо́, упряже́м
2 особа упряже́ш упряжете́
3 особа упряже́ упряжу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упрі́г упрягли́
жін.р. упрягла́
сер.р. упрягло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упря́жений
Безособова форма
упря́жено
Дієприслівник
упрі́гши