упрягати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | упряга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упряга́ймо | |
| 2 особа | упряга́й | упряга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упряга́тиму | упряга́тимемо, упряга́тимем |
| 2 особа | упряга́тимеш | упряга́тимете |
| 3 особа | упряга́тиме | упряга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упряга́ю | упряга́ємо, упряга́єм |
| 2 особа | упряга́єш | упряга́єте |
| 3 особа | упряга́є | упряга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упряга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упряга́в | упряга́ли |
| жін. р. | упряга́ла | |
| сер. р. | упряга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упряга́вши | ||