упрошуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | упро́шуватися, упро́шуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упро́шуймося, упро́шуймось | |
| 2 особа | упро́шуйся, упро́шуйсь | упро́шуйтеся, упро́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упро́шуватимуся, упро́шуватимусь | упро́шуватимемося, упро́шуватимемось, упро́шуватимемся |
| 2 особа | упро́шуватимешся | упро́шуватиметеся, упро́шуватиметесь |
| 3 особа | упро́шуватиметься | упро́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упро́шуюся, упро́шуюсь | упро́шуємося, упро́шуємось, упро́шуємся |
| 2 особа | упро́шуєшся | упро́шуєтеся, упро́шуєтесь |
| 3 особа | упро́шується | упро́шуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упро́шуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упро́шувався, упро́шувавсь | упро́шувалися, упро́шувались |
| жін. р. | упро́шувалася, упро́шувалась | |
| сер. р. | упро́шувалося, упро́шувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упро́шувавшись | ||