упрошуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упро́шуватися, упро́шуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упро́шуймося, упро́шуймось
2 особа упро́шуйся, упро́шуйсь упро́шуйтеся, упро́шуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упро́шуватимуся, упро́шуватимусь упро́шуватимемося, упро́шуватимемось, упро́шуватимемся
2 особа упро́шуватимешся упро́шуватиметеся, упро́шуватиметесь
3 особа упро́шуватиметься упро́шуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упро́шуюся, упро́шуюсь упро́шуємося, упро́шуємось, упро́шуємся
2 особа упро́шуєшся упро́шуєтеся, упро́шуєтесь
3 особа упро́шується упро́шуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упро́шуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упро́шувався, упро́шувавсь упро́шувалися, упро́шувались
жін. р. упро́шувалася, упро́шувалась
сер. р. упро́шувалося, упро́шувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упро́шувавшись