-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упро́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упро́шуймо
2 особа упро́шуй упро́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упро́шуватиму упро́шуватимемо, упро́шуватимем
2 особа упро́шуватимеш упро́шуватимете
3 особа упро́шуватиме упро́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упро́шую упро́шуємо, упро́шуєм
2 особа упро́шуєш упро́шуєте
3 особа упро́шує упро́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упро́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упро́шував упро́шували
жін. р. упро́шувала
сер. р. упро́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упро́шуваний
Безособова форма
упро́шувано
Дієприслівник
упро́шувавши

Словник синонімів

БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИпідсил.,МОЛИ́ТИпідсил.;МОЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПРОСИ́ТИСЯрозм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.); УПРО́ШУВАТИ[ВПРО́ШУВАТИ], УПРО́ХУВАТИ[ВПРО́ХУВАТИ] (пильно і тривалий час просити). - Док.: ублага́ти[вблага́ти], умоли́ти[вмоли́ти], упроси́ти[впроси́ти], упроха́ти[впроха́ти]. - Євгеніє! Женю!.. Боже мій, таки стрілися!.. Я благав про це долю - і ось, нарешті (А. Хорунжий); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого на стежках, розмаяних вві сні? (Н. Забіла); Просив, молив [Олексій], щоб вона [Галочка] виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ’яненко); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!" (І. Котляревський); - Тебе, наша княгине, ні впросити, ні вблагати, - не споглянеш, не подивишся (Ганна Барвінок); Упрохали мене товариші стать в голові діла (М. Кропивницький). - Пор. 1. проси́ти.