упрошуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упро́шуваний упро́шувана упро́шуване упро́шувані
родовий упро́шуваного упро́шуваної упро́шуваного упро́шуваних
давальний упро́шуваному упро́шуваній упро́шуваному упро́шуваним
знахідний упро́шуваний, упро́шуваного упро́шувану упро́шуване упро́шувані, упро́шуваних
орудний упро́шуваним упро́шуваною упро́шуваним упро́шуваними
місцевий на/в упро́шуваному, упро́шуванім на/в упро́шуваній на/в упро́шуваному, упро́шуванім на/в упро́шуваних