-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упроха́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упроха́ймо
2 особа упроха́й упроха́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упроха́ю упроха́ємо, упроха́єм
2 особа упроха́єш упроха́єте
3 особа упроха́є упроха́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упроха́в упроха́ли
жін.р. упроха́ла
сер.р. упроха́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упроха́вши

Словник синонімів

БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИпідсил.,МОЛИ́ТИпідсил.;МОЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПРОСИ́ТИСЯрозм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.); УПРО́ШУВАТИ[ВПРО́ШУВАТИ], УПРО́ХУВАТИ[ВПРО́ХУВАТИ] (пильно і тривалий час просити). - Док.: ублага́ти[вблага́ти], умоли́ти[вмоли́ти], упроси́ти[впроси́ти], упроха́ти[впроха́ти]. - Євгеніє! Женю!.. Боже мій, таки стрілися!.. Я благав про це долю - і ось, нарешті (А. Хорунжий); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого на стежках, розмаяних вві сні? (Н. Забіла); Просив, молив [Олексій], щоб вона [Галочка] виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ’яненко); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!" (І. Котляревський); - Тебе, наша княгине, ні впросити, ні вблагати, - не споглянеш, не подивишся (Ганна Барвінок); Упрохали мене товариші стать в голові діла (М. Кропивницький). - Пор. 1. проси́ти.