упроситися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упроси́тися, упроси́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упросі́мося, упросі́мось, упросі́мся
2 особа упроси́ся, упроси́сь упросі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упрошу́ся, упрошу́сь упро́симося, упро́симось, упро́симся
2 особа упро́сишся упро́ситеся, упро́ситесь
3 особа упро́ситься упро́сяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упроси́вся, упроси́всь упроси́лися, упроси́лись
жін.р. упроси́лася, упроси́лась
сер.р. упроси́лося, упроси́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упроси́вшись