упровадницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упрова́дницький упрова́дницька упрова́дницьке упрова́дницькі
родовий упрова́дницького упрова́дницької упрова́дницького упрова́дницьких
давальний упрова́дницькому упрова́дницькій упрова́дницькому упрова́дницьким
знахідний упрова́дницький, упрова́дницького упрова́дницьку упрова́дницьке упрова́дницькі, упрова́дницьких
орудний упрова́дницьким упрова́дницькою упрова́дницьким упрова́дницькими
місцевий на/в упрова́дницькому, упрова́дницькім на/в упрова́дницькій на/в упрова́дницькому, упрова́дницькім на/в упрова́дницьких