упроваджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упрова́джений упрова́джена упрова́джене упрова́джені
родовий упрова́дженого упрова́дженої упрова́дженого упрова́джених
давальний упрова́дженому упрова́дженій упрова́дженому упрова́дженим
знахідний упрова́джений упрова́джену упрова́джене упрова́джені
орудний упрова́дженим упрова́дженою упрова́дженим упрова́дженими
місцевий на/в упрова́дженому, упрова́дженім на/в упрова́дженій на/в упрова́дженому, упрова́дженім на/в упрова́джених