упредметнюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упредме́тнюватися, упредме́тнюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа упредме́тнюватиметься упредме́тнюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа упредме́тнюється упредме́тнюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упредме́тнюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упредме́тнювався, упредме́тнювавсь упредме́тнювалися, упредме́тнювались
жін. р. упредме́тнювалася, упредме́тнювалась
сер. р. упредме́тнювалося, упредме́тнювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упредме́тнювавшись