-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упредме́тнювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упредме́тнюймо
2 особа упредме́тнюй упредме́тнюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упредме́тнюватиму упредме́тнюватимемо, упредме́тнюватимем
2 особа упредме́тнюватимеш упредме́тнюватимете
3 особа упредме́тнюватиме упредме́тнюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упредме́тнюю упредме́тнюємо, упредме́тнюєм
2 особа упредме́тнюєш упредме́тнюєте
3 особа упредме́тнює упредме́тнюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упредме́тнюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упредме́тнював упредме́тнювали
жін. р. упредме́тнювала
сер. р. упредме́тнювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упредме́тнюваний
Безособова форма
упредме́тнювано
Дієприслівник
упредме́тнювавши

Словник синонімів

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ[УТІ́ЛЮВАТИ], ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. - Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити[уті́лити], перетворити. Не досить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О. Довженко).