-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упредме́тнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упредме́тнімо, упредме́тнім
2 особа упредме́тни упредме́тніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упредме́тню упредме́тнимо, упредме́тним
2 особа упредме́тниш упредме́тните
3 особа упредме́тнить упредме́тнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упредме́тнив упредме́тнили
жін.р. упредме́тнила
сер.р. упредме́тнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упредме́тнений
Безособова форма
упредме́тнено
Дієприслівник
упредме́тнивши

Словник синонімів

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ[УТІ́ЛЮВАТИ], ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. - Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити[уті́лити], перетворити. Не досить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О. Довженко).