упредметнений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упредме́тнений упредме́тнена упредме́тнене упредме́тнені
родовий упредме́тненого упредме́тненої упредме́тненого упредме́тнених
давальний упредме́тненому упредме́тненій упредме́тненому упредме́тненим
знахідний упредме́тнений упредме́тнену упредме́тнене упредме́тнені
орудний упредме́тненим упредме́тненою упредме́тненим упредме́тненими
місцевий на/в упредме́тненому, упредме́тненім на/в упредме́тненій на/в упредме́тненому, упредме́тненім на/в упредме́тнених