управильнити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | упра́вильнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упра́вильнімо, упра́вильнім | |
| 2 особа | упра́вильни | упра́вильніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упра́вильню | ́управильнимо, ́управильним |
| 2 особа | ́управильниш | ́управильните |
| 3 особа | ́управильнить | ́управильнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упра́вильнив | упра́вильнили |
| жін.р. | упра́вильнила | |
| сер.р. | упра́вильнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ́управильнений | ||
| Безособова форма | ||
| ́управильнено | ||
| Дієприслівник | ||
| упра́вильнивши | ||