управильнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упра́вильнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упра́вильнімо, упра́вильнім
2 особа упра́вильни упра́вильніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упра́вильню ́управильнимо, ́управильним
2 особа ́управильниш ́управильните
3 особа ́управильнить ́управильнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упра́вильнив упра́вильнили
жін.р. упра́вильнила
сер.р. упра́вильнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
́управильнений
Безособова форма
́управильнено
Дієприслівник
упра́вильнивши