управа 2 значення

-1-
іменник жіночого роду
(установа)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний упра́ва  
родовий упра́ви  
давальний упра́ві  
знахідний упра́ву  
орудний упра́вою  
місцевий на/в упра́ві  
кличний упра́во*  

Словник синонімів

ПРАВЛІ́ННЯ (керівний орган установи, організації, підприємства тощо), УПРАВЛІ́ННЯ, УПРА́ВАзаст.,У́РЯДзаст. (місцеве правління). Взимку, коли правління вивело остаточні підсумки господарчого року, - скликали збори колгоспників (В. Козаченко); Козинець зняв іншу трубку й позвонив у житлове управління (Л. Дмитерко); В той же вечір біля сільської управи була сходка (П. Панч); Розповів наш чоловік усю свою біду: як у сільському уряді засіли багачі, як він з ними боровся (казка).
-2-
іменник жіночого роду
(обробіток землі) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний упра́ва  
родовий упра́ви  
давальний упра́ві  
знахідний упра́ву  
орудний упра́вою  
місцевий на/в упра́ві  
кличний упра́во*  

Словник синонімів

ПРАВЛІ́ННЯ (керівний орган установи, організації, підприємства тощо), УПРАВЛІ́ННЯ, УПРА́ВАзаст.,У́РЯДзаст. (місцеве правління). Взимку, коли правління вивело остаточні підсумки господарчого року, - скликали збори колгоспників (В. Козаченко); Козинець зняв іншу трубку й позвонив у житлове управління (Л. Дмитерко); В той же вечір біля сільської управи була сходка (П. Панч); Розповів наш чоловік усю свою біду: як у сільському уряді засіли багачі, як він з ними боровся (казка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний упра́ва  
родовий упра́ви  
давальний упра́ві  
знахідний упра́ву  
орудний упра́вою  
місцевий на/в упра́ві  
кличний упра́во*