-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | употу́жнювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | употу́жнюймо |
| 2 особа | употу́жнюй | употу́жнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | употу́жнюватиму | употу́жнюватимемо, употу́жнюватимем |
| 2 особа | употу́жнюватимеш | употу́жнюватимете |
| 3 особа | употу́жнюватиме | употу́жнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | употу́жнюю | употу́жнюємо, употу́жнюєм |
| 2 особа | употу́жнюєш | употу́жнюєте |
| 3 особа | употу́жнює | употу́жнюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| употу́жнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | употу́жнював | употу́жнювали |
| жін. р. | употу́жнювала |
| сер. р. | употу́жнювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| употу́жнюваний |
| Безособова форма |
| употу́жнювано |
| Дієприслівник |
| употу́жнювавши |
Словник синонімів
ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ [ВПОТУ́ЖНЮВАТИ] рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). - Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити [впоту́жнити], закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); [Анна:] Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).