употужнюваний 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний употу́жнюваний употу́жнювана употу́жнюване употу́жнювані
родовий употу́жнюваного употу́жнюваної употу́жнюваного употу́жнюваних
давальний употу́жнюваному употу́жнюваній употу́жнюваному употу́жнюваним
знахідний употу́жнюваний, употу́жнюваного употу́жнювану употу́жнюване употу́жнювані, употу́жнюваних
орудний употу́жнюваним употу́жнюваною употу́жнюваним употу́жнюваними
місцевий на/в употу́жнюваному, употу́жнюванім на/в употу́жнюваній на/в употу́жнюваному, употу́жнюванім на/в употу́жнюваних