употужнений 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний употу́жнений употу́жнена употу́жнене употу́жнені
родовий употу́жненого употу́жненої употу́жненого употу́жнених
давальний употу́жненому употу́жненій употу́жненому употу́жненим
знахідний употу́жнений, употу́жненого употу́жнену употу́жнене употу́жнені, употу́жнених
орудний употу́жненим употу́жненою употу́жненим употу́жненими
місцевий на/в употу́жненому, употу́жненім на/в употу́жненій на/в употу́жненому, употу́жненім на/в употу́жнених