упослідити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(принизити, зневажити, поставити нижче себе) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | упослі́дити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | упослі́дьмо | |
2 особа | упослі́дь | упослі́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | упослі́джу | упослі́димо, упослі́дим |
2 особа | упослі́диш | упослі́дите |
3 особа | упослі́дить | упослі́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | упослі́див | упослі́дили |
жін.р. | упослі́дила | |
сер.р. | упослі́дило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
упослі́джений | ||
Безособова форма | ||
упослі́джено | ||
Дієприслівник | ||
упослі́дивши |