упослідити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(принизити, зневажити, поставити нижче себе) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив упослі́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упослі́дьмо
2 особа упослі́дь упослі́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упослі́джу упослі́димо, упослі́дим
2 особа упослі́диш упослі́дите
3 особа упослі́дить упослі́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упослі́див упослі́дили
жін.р. упослі́дила
сер.р. упослі́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упослі́джений
Безособова форма
упослі́джено
Дієприслівник
упослі́дивши