упосліджувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив упослі́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упослі́джуймо
2 особа упослі́джуй упослі́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упослі́джуватиму упослі́джуватимемо, упослі́джуватимем
2 особа упослі́джуватимеш упослі́джуватимете
3 особа упослі́джуватиме упослі́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упослі́джую упослі́джуємо, упослі́джуєм
2 особа упослі́джуєш упослі́джуєте
3 особа упослі́джує упослі́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упослі́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упослі́джував упослі́джували
жін. р. упослі́джувала
сер. р. упослі́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упослі́джуваний
Безособова форма
упослі́джувано
Дієприслівник
упослі́джувавши