упорядницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упоря́дницький упоря́дницька упоря́дницьке упоря́дницькі
родовий упоря́дницького упоря́дницької упоря́дницького упоря́дницьких
давальний упоря́дницькому упоря́дницькій упоря́дницькому упоря́дницьким
знахідний упоря́дницький, упоря́дницького упоря́дницьку упоря́дницьке упоря́дницькі, упоря́дницьких
орудний упоря́дницьким упоря́дницькою упоря́дницьким упоря́дницькими
місцевий на/в упоря́дницькому, упоря́дницькім на/в упоря́дницькій на/в упоря́дницькому, упоря́дницькім на/в упоря́дницьких