упорядковуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упорядко́вуватися, упорядко́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа упорядко́вуватиметься упорядко́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа упорядко́вується упорядко́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упорядко́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упорядко́вувався, упорядко́вувавсь упорядко́вувалися, упорядко́вувались
жін. р. упорядко́вувалася, упорядко́вувалась
сер. р. упорядко́вувалося, упорядко́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упорядко́вувавшись