упорядковний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упорядко́вний упорядко́вна упорядко́вне упорядко́вні
родовий упорядко́вного упорядко́вної упорядко́вного упорядко́вних
давальний упорядко́вному упорядко́вній упорядко́вному упорядко́вним
знахідний упорядко́вний упорядко́вну упорядко́вне упорядко́вні
орудний упорядко́вним упорядко́вною упорядко́вним упорядко́вними
місцевий на/в упорядко́вному, упорядко́внім на/в упорядко́вній на/в упорядко́вному, упорядко́внім на/в упорядко́вних