упорядкований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упорядко́ваний упорядко́вана упорядко́ване упорядко́вані
родовий упорядко́ваного упорядко́ваної упорядко́ваного упорядко́ваних
давальний упорядко́ваному упорядко́ваній упорядко́ваному упорядко́ваним
знахідний упорядко́ваний, упорядко́ваного упорядко́вану упорядко́ване упорядко́вані, упорядко́ваних
орудний упорядко́ваним упорядко́ваною упорядко́ваним упорядко́ваними
місцевий на/в упорядко́ваному, упорядко́ванім на/в упорядко́ваній на/в упорядко́ваному, упорядко́ванім на/в упорядко́ваних

Словник синонімів

ОРГАНІЗО́ВАНИЙ (добре налагоджений, планомірно спрямований на щонебудь), УПОРЯДКО́ВАНИЙ[ВПОРЯДКО́ВАНИЙ]. Відомості ще з літа говорили, що Наливайко йде цілком організованою армією (І. Ле); Вони [бджоли та мурашки].. живуть у таких упорядкованих відносинах, що й люди можуть багато дечого навчитися від них (І. Франко).
СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ (в якому дотримана певна система, створений за певною системою), СИСТЕМАТИЗО́ВАНИЙ, УПОРЯДКО́ВАНИЙ. Систематичний каталог; Систематизований матеріал у лекціях; Упорядковані записи.