-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упоряди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упоряді́мо, упоряді́м
2 особа упоряди́ упоряді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упоряджу́ упорядимо́, упоряди́м
2 особа упоряди́ш упорядите́
3 особа упоряди́ть упорядя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упоряди́в упоряди́ли
жін.р. упоряди́ла
сер.р. упоряди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упоря́джений
Безособова форма
упоря́джено
Дієприслівник
упоряди́вши

Словник синонімів

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ[ВЛАШТО́ВУВАТИ], ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ[ВПОРЯДЖА́ТИ]рідше,ЗАРЯ́ДЖУВАТИдіал.,НАРЯДЖА́ТИдіал. - Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти[влаштува́ти], підгото́вити, пригото́вити[приготува́ти], упоряди́ти[впоряди́ти], заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. - Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано [хлопці й дівчата] свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).