упоряджувальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упоря́джувальний упоря́джувальна упоря́джувальне упоря́джувальні
родовий упоря́джувального упоря́джувальної упоря́джувального упоря́джувальних
давальний упоря́джувальному упоря́джувальній упоря́джувальному упоря́джувальним
знахідний упоря́джувальний, упоря́джувального упоря́джувальну упоря́джувальне упоря́джувальні, упоря́джувальних
орудний упоря́джувальним упоря́джувальною упоря́джувальним упоря́джувальними
місцевий на/в упоря́джувальному, упоря́джувальнім на/в упоря́джувальній на/в упоря́джувальному, упоря́джувальнім на/в упоря́джувальних