упокірливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упокі́рливий упокі́рлива упокі́рливе упокі́рливі
родовий упокі́рливого упокі́рливої упокі́рливого упокі́рливих
давальний упокі́рливому упокі́рливій упокі́рливому упокі́рливим
знахідний упокі́рливий, упокі́рливого упокі́рливу упокі́рливе упокі́рливі, упокі́рливих
орудний упокі́рливим упокі́рливою упокі́рливим упокі́рливими
місцевий на/в упокі́рливому, упокі́рливім на/в упокі́рливій на/в упокі́рливому, упокі́рливім на/в упокі́рливих