упокоюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | упоко́юватися, упоко́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упоко́юймося, упоко́юймось | |
| 2 особа | упоко́юйся, упоко́юйсь | упоко́юйтеся, упоко́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упоко́юватимуся, упоко́юватимусь | упоко́юватимемося, упоко́юватимемось, упоко́юватимемся |
| 2 особа | упоко́юватимешся | упоко́юватиметеся, упоко́юватиметесь |
| 3 особа | упоко́юватиметься | упоко́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упоко́ююся, упоко́ююсь | упоко́юємося, упоко́юємось, упоко́юємся |
| 2 особа | упоко́юєшся | упоко́юєтеся, упоко́юєтесь |
| 3 особа | упоко́юється | упоко́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упоко́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упоко́ювався, упоко́ювавсь | упоко́ювалися, упоко́ювались |
| жін. р. | упоко́ювалася, упоко́ювалась | |
| сер. р. | упоко́ювалося, упоко́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упоко́ювавшись | ||