ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ[ВГАМУВА́ТИ], УПОКО́РИТИ[ВПОКО́РИТИ], УКО́СЬКАТИ[ВКО́СЬКАТИ]розм., ОГО́ВТАТИ[ОБГО́ВТАТИ]розм., ЗАГНУЗДА́ТИрозм., СТРИНО́ЖИТИрозм., ПРИКОРОТИ́ТИдіал., УСКРОМИ́ТИдіал. - Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати[вгамо́вувати], упоко́рювати[впоко́рювати], уко́ськувати[вко́ськувати], ого́втувати[обго́втувати], гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти[прикорота́ти]. Приборкавши [після шлюбу] набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); - Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); - Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов - що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); [Круста:] Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); - Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).

ПРИДУ́ШУВАТИ (силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін.),ПРИБО́РКУВАТИ, УПОКО́РЮВАТИ[ВПОКО́РЮВАТИ], УСМИРЯ́ТИзаст. - Док.: придуши́ти, прибо́ркати, упоко́рити[впоко́рити], усмири́ти. - Перовський був тут, у Оренбурзі. Повстання киргизів під проводом Ісатая Тайжанова придушував залізом і кров’ю (З. Тулуб); Жорстоко розправлявся з повсталими народами царський уряд, огнем і мечем він приборкав повстання (М. Бажан); - Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити (П. Панч); - Все усмиряють [інтервенти]. В себе там, кажуть, давно вже без царів живуть, а як ми піднялись, так зразу усмиряти (О. Гончар).