упокорений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упоко́рений упоко́рена упоко́рене упоко́рені
родовий упоко́реного упоко́реної упоко́реного упоко́рених
давальний упоко́реному упоко́реній упоко́реному упоко́реним
знахідний упоко́рений, упоко́реного упоко́рену упоко́рене упоко́рені, упоко́рених
орудний упоко́реним упоко́реною упоко́реним упоко́реними
місцевий на/в упоко́реному, упоко́ренім на/в упоко́реній на/в упоко́реному, упоко́ренім на/в упоко́рених