-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уподо́ба  
родовий уподо́би  
давальний уподо́бі  
знахідний уподо́бу  
орудний уподо́бою  
місцевий на/в уподо́бі  
кличний уподо́бо*  

Словник синонімів

КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬрозм., УПОДО́БА[ВПОДО́БА]діал., ЛЮБВА́[ЛЮБА́]діал., МИ́ЛІСТЬзаст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів’ялоз часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуттядо Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде - ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір’я із явір’я, паде пір’я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку - з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).
ЛЮБО́Вдо чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА[ВПОДО́БА], УПОДО́БАННЯ[ВПОДО́БАННЯ], ЗАХО́ПЛЕННЯчим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬчим, ВІ́ДДАНІСТЬчому, ХО́БІ, СЛА́БІСТЬдо чого,ПРИХИ́ЛЬНІСТЬрідше, ПА́СІЯзаст.В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її [Сахно] інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання - він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення [Каминецького] спортом, рибальством, оте марення музикою - не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов - скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). - Пор. 1. інтере́с.
СХИ́ЛЬНІСТЬдо чого і без додатка (природжений потяг до якої-небудь діяльності, а також природні здібності, хист до чого-небудь), НА́ХИЛ, УПОДО́БАННЯ[ВПОДО́БАННЯ], УПОДО́БА[ВПОДО́БА], ЖИ́ЛКАрозм., без додатка,ПОВА́БА[ПО́ВАБрідше]розм.,НАХИ́ЛЬНІСТЬзаст.Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Нахил до музики; Основами цієї дружби [двох поетів] були спільність літературних інтересів та уподобань (М. Рильський); - Мені здається, що я вже довіку буду солдатом. - Це добре, - похвалив Хаєцький. - Гвардійська жилка тобі скрізь пригодиться (О. Гончар); Була в нашого батька якась письменницька поваба (О. Пчілка); - Маєш якусь природжену нахильність до чарочки? Ха, ха, ха! (І. Нечуй-Левицький). - Пор. зді́бність.