ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ[ВТРИ́МУВАТИ], ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ[ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ], СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ЗДЕ́РЖУВАТИрозм., ПРОВОЛІКА́ТИрозм. - Док.: затри́мати, заде́ржати, стри́мати, утри́мати[втри́мати], притри́мати, загальмува́ти, упові́льнити[впові́льнити], спові́льнити, зде́ржати, проволокти́, опізни́тизаст.Затримувати суспільний розвиток; Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко); - Природа речей двоїста, і ці самі звички, що надають сталості нашому життю.. разом з тим гальмують наш поступ до вищих життєвих форм (В. Підмогильний); Наче хтось навмисне підсунув йому такий волохатий папір, що перо раз у раз надибує на якісь горбки, чіпляється і уповільнює лет мислі (Н. Рибак). - Пор. 1. зупиня́ти, 1. стри́мувати, 1. упові́льнювати.

УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ[ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ] (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИдіал.;ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). - Док.: упові́льнити[впові́льнити], прити́шити, сти́шити, зме́ншити, звільни́ти, загальмува́ти, пригальмува́ти, притри́мати, придержати. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник); Старий притишує ходу (З. Тулуб); Поїзд стишує хід, зупиняється (Ю. Збанацький); Коні зменшили біг, а врешті стали (М. Коцюбинський); На вулиці.. Дарка звільняє ходу (Ірина Вільде); Лише пірнаючи в лощину,.. пригальмував Павло машину (М. Упеник); Я теж придержую ходу (А. Тесленко).